Транслітерація
Menu
Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Ой попід гай зелененький
Брала вдова льон дрібненький.
Вибирала, постелила,
Так до себе говорила:
– Земле чорна, сировая,
Узяла-с ми господаря.
Ой якби я мужа мала,
Я би його шанувала.
Хай би був, як рукавиця,
Не була б я удовиця.
